Музыка, песни, биографии

БумБокс: Квіти В Волоссі

БумБокс: Квіти В Волоссі

Вона носила квіти в волоссі,

І ними грався він і ще вітер.

Здавалося, давно вже дорослі,

Але кохали щиро, мов діти.

Відчинені серця, щирі очі,

Таких не так багато є в світі.

Лилися сльози щастя що ночі,

Обіцянки на завжди любити.

Будиночок на розі двох вулиць,

Паркан плющем осіннім завитий.

Здавалося, дощі схаменулись,

Здавалося, завжди буде літо.

Лише один дзвінок телефону,

І варто тільки їм захотіти,

Повіяло теплом з-за кордону,

А от же, неодмінно летіти….

Не обіцяй назавжди, не обіцяй на вічно,

Де твоє, моє завтра?

У скронях вітер свище.

Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.

Залежить час найблищій,

Та не завжди від тебе.

І раптом все змінилось навколо:

Проблеми, ціни, сни, сподівання.

Роз’їхалися як діти в школу:

Що першим було, стало останнім.

Їй у варшавській стальні райони,

Йому Москву бетоном залити.

Але кохання у таксофонах

Приречене на довго прожити.

Куди ведуть строкаті дороги?

Чому ви заблукали у світі?

Вас сотні, тисячі, вас мілліони

В Ізраїлі, Канаді, на Криті.

Є спогади про те, як було все.

Надія є на те, як все буде.

Нас доля стрімко течію несе,

Бо ми є не титани – ми люди….

Не обіцяй назавжди, не обіцяй на вічно,

Де твоє, моє завтра?

У скронях вітер свище.

Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.

Залежить час найблищій,

Та не завжди від тебе.